У місті Києві закінчила свою роботу VІІІ Гендерна медіашкола. До участі у ній запрошені викладачі й викладачки спеціальності «Журналістика» з різних регіонів України. Кафедру журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ представляли доцентки Олена Сушкова, Інна Сипченко, Інна Гаврилюк та асистентка Юлія Коваль.

Захід організований та проведений  Волинським пресклубом у партнерстві з Гендерним центром Волинської області, Незалежною громадською мережею пресклубів України за підтримки «Медійної програми в Україні» (Internews).

«Озброєні» гендерними знаннями, «напоєні» й наповнені емоціями – саме так можна окреслити три дні тренінгів.

Тож день перший. Саме він заклав розуміння того, про що говорилося пізніше.

Що таке «гендер», «стать», «гендерна рівність»… Про все це розповіла учасникам/учасницям голова ГО «Гендерний центр Волині» Оксана Ярош. Далі ж говорили про гендерні стереотипи та сексизм, їхні різновиди, прояви, впливи, а також шляхи попередження та протидії. Спікерка – експертка, тренерка з гендерних питань, голова ГО «Паритет» (м. Житомир) Наталія Тарасенко. Особливо жвавим у цьому аспекті стало обговорення використання гендерних стереотипів у рекламі.

День другий. Його можна назвати найнасиченішим.

Права людини та дискримінація, як мають протидіяти дискримінації медіа, яку коректну лексику використовувати та яким повинен бути гендерно чутливий контент українських медіа – про це говорила правозахисниця, тренерка, голова правління ГО «Вісь» (м. Вінниця) Світлана Дубина.

Порушили в цей день і неоднозначне питання щодо фемінитивів у медіа, зокрема, на що орієнтуватися, використовуючи цей пласт лексики, як правильно вживати. Спікерка – координаторка Волинського пресклубу Богдана Стельмах. Окрім того, вона представила  дослідження, що стосувалося гендерної чутливості регіональних медіа. На жаль, сумські ЗМІ й щодо питань гендерної чутливості, і щодо використання фемінітивів показують не найкращі результати.

Саме цей аспект став логічним продовженням панельної дискусії, що стосувалася національного та регіонального механізмів упровадження гендерної рівності в Україні, введення навчальних дисциплін із гендерної тематики в освітній процес тощо. Доповідачка та модераторка тематичного модуля – голова ГО «Гендерний центр Волині» Оксана Ярош.

День третій. Він змусив задуматись і змінити погляд на багато речей.

Із заступницею голови Центру «Жіночі перспективи» (м. Львів) Мартою Чумало говорили про гендерно зумовлене домашнє насильство, особливості цієї проблеми, необхідні базові моделі його подолання, роботу журналіста з постраждалими від насильства.

Тож чи повинна журналістика бути гендерно чутливою? Відповідь на це запитання учасники та учасниці VІІІ Гендерної медіашколи знайшли: обов’язково повинна. У статті 1 Загальної декларації прав людини (1948 р.) зазначено: «Всі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно іншого в дусі братерства».

Журналістика_СумДУ, як освітня програма, націлюватиме майбутніх мас-медійників транслювати цей постулат.