Із нагоди 150-річчя Наукового товариства Шевченка 25 липня в Українському вільному університеті в Мюнхені відбулася студентська наукова конференція. Провадити дискусію в секції «Мовознавство» запросили Олену Синчак, яка представляє Український католицький університет та Український вільний університет, і Аллу Ярову – доцентку кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ, запрошену дослідницю Медійного університету Штутгарта.

Подію ініціювала Рада магістрантів та докторантів Українського вільного університету на пошану всесвітній українській громадській академічній установі, що стала рушійною силою формування та розвитку української науки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. і нині залишається впливовим українським науковим центром у світі.

Учасників конференції привітала пані ректор УВУ професорка Марія Пришляк. Вона наголосила на особливій історичній місії Товариства, що не тільки розвивало українську науку, а й упроваджувало її в європейський і світовий контекст. Теплі слова на адресу учасників конференції надійшли від Галини Гринь, голови НТШ у Нью-Йорку – одного з найбільших осередків за кордоном.

НТШ засновано 1873 року у Львові на кошти меценатів із Наддніпрянщини. Спершу об’єднання називалося Літературне товариство імені Тараса Шевченка, а з 1892 року організація, що набула форм академії наук, змінила назву, під якою функціонує нині і стала символом українського наукового поступу. Історія НТШ символічна і свідчить, що між якими б імперіями не була поділена Україна, її Схід і Захід тягнуться один до одного, усвідомлюючи себе єдиним цілим. Після комуністичних репресій і заборони НТШ в Україні в 1940 р. діяльність організації перенесено за кордон, відділення Товариства представлені майже на всіх континентах. Із 1989 року НТШ відновило свою роботу в Україні.

На конференції в Мюнхені працювали секції з філософії, права, мовознавства, мистецтвознавства, історії та економіки. У секції «Мовознавство» жвавий інтерес викликали доповіді:

Надії Хоманчук, докторантки УВУ зі спеціальности «мовознавство», «Мова пропаганди Третього Райху», наукова керівниця – професорка Людмила Попович із Белградського університету в Сербії. У виступі проаналізовано мовні конструкти та наративи новомови “Nazi-Deutsch”, елементи якої нагадують сучасну російську пропаганду;

Дар’ї Бановської «Вербалізація надособистого в сучасних українських текстах». Досліджуються архетипи, мітологеми й символи, що кодують найважливіші концепти в мові. У доповіді представлено аналіз вербалізації мітологем у текстах сучасних українських письменників, що, на думку дослідниці, допоможе зрозуміти процес дешифрування їхнього семантичного наповнення підсвідомістю носіїв української ментальности;

Ростислава Касьяненка, магістранта факультету україністики УВУ, «Мова української еміграції в Німеччині», наукова керівниця – докторка Олена Синчак. Розвідка має не тільки важливе теоретичне значення, а викликає прикладний інтерес, бо виводить із тіні забуті чи заборонені українські лексичні, фразеологічні одиниці, граматичні, правописні форми.

Насамкінець пані ректор УВУ Марія Пришляк високо оцінила проведений захід, анонсувала вихід наукового збірника, де можна буде прочитати доповіді й побажала НТШ подальшого розвитку та розширення кола наукових досліджень.

Запрошення до проведення дискусії представниці кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алли Ярової засвідчує її значиму роль у європейській філологічній науці.