Правда для журналіста понад усе – така ключова думка тренінгу-вебінару про стандарти журналістики, який відбувся на кафедрі журналістики та філології СумДУ. Захід для викладачів, студентів-журналістів провів президент Академії української преси, професор Валерій Іванов.

Доволі часто, розповідає президент Академії української преси, професор Валерій Іванов, після перегляду інформаційних телевізійних випусків залишається чимало запитань. І все тому, що журналісти не аналізують глибоко й компетентно причинно-наслідкові зв’язки події, порушують критерії повноти, балансу думок, точок зору, інші фахові стандарти. Як приклад, матеріали із зони ООС. Думка мешканців цих територій подається, однак в оцінці тих чи інших трагічних подій люди, як свідчить життя, схильні до упередженості. І саме журналісти мають переконливо, аргументовано розповідати, як все відбувалося насправді.

Для прикладу медіаексперт навів публікацію в маріупольському виданні «Приазовский рабочий» 2015 року. Обстрілам російськими «Градами» та «Ураганами» мікрорайонів Маріуполя тоді газета присвятила два спецвипуски – розслідування, де докладно йшлося про траєкторію руху снарядів із території, підконтрольній «ДНР». Водночас на російських каналах йшло безліч матеріалів про те, що це зробила саме українська армія. На жаль, говорить Валерій Іванов, місцеві жителі, які зазнають активного інформаційного впливу збоку сусіда-агресора, повірять швидше російським пропагандистам. Але навіть якщо ми не можемо переконати людей у протилежному, все одно повідомляємо, кажемо правду – наголошує медіаексперт. Тож пильна увага майбутніх журналістів має бути звернена на такі стандарти, як достовірність, повнота, точність, відокремлення фактів від думок, коментарів.

На жаль, цих правил важко дотримуватись, працюючи в комерційних медіа, адже вони є інструментами впливу для власників. Бо ж, як відомо, українські ЗМІ не виживають за рахунок реклами. Та все ж маємо й успішні приклади: близько ста регіональних медіа натепер є прибутковими. До слова, до них належить і харківське інтернет-видання «Накипело».

За прикладом європейських колег, близько дві третини часу журналіст має витрачати саме на перевірку фактажу. Це робота з джерелами, до речі, щонайменше – двома. Хоча міжнародне агенство «Reuters», наприклад, перевіряє аж за п’ятьма. Навіть офіційні дані чи повідомлення експерт радить перевіряти. Найкраще, каже, напрацьовувати власні джерела – компетентні, перевірені. У новинній журналістиці автор за жодних обставин немає права на власну думку, інша річ – аналітична, тобто авторська публіцистика. Тут він може висловлювати свою позицію, має право її відстоювати, захищати. Ще одна ключова теза, яка прозвучала від Валерія Іванова: журналіст не повинен бути заангажованим. Якщо брати до уваги практику різних ЗМІ, то відповідні вимоги можуть бути навіть чітко прописані в редакційному статуті, а їх порушення може призвести до звільнення з посади. У різних виданнях – різні норми, проте бувають і доволі категоричні. До слова, журналістам забороняється брати участь у діяльності, яку вони висвітлюють. Тобто якщо ви працюєте над проблемним матеріалом щодо ООСБ, то не повинні належати до керівних органів цієї громадської організації. Журналіст однозначно не вирішує своїх особистих проблем через публікації, авторські матеріали. Інколи навіть не має права на безоплатні контрамарки чи спортивні абонементи, якщо не виконує редакційне завдання. Ані ви, ані члени вашої родини не повинні отримувати акціонерні дивіденди, якщо здійснюєте, наприклад, фінансове розслідування. Про членство у партіях чи політичних силах навіть не йдеться. Тобто в будь-який спосіб журналісту слід уникати конфлікту інтересів.

Наостанок Валерій Іванов побажав учасникам вебінару стати професіоналами та отримувати задоволення від роботи, бо ж це вкрай важливо! Студенти-журналісти, викладачі кафедри журналістики та філології СумДУ у свою чергу подякували гостю за змістовний діалог, за можливість поставити запитання та обговорити важливі дискусійні моменти.

Раїса Стоян, тележурналіст, асистент кафедри журналістики та філології СумДУ