З 18 по 20 травня в Бремені (Німеччина) відбулася 68 Міжнародна конференція «Автоматизація комунікації та автоматизовані медіа: виклики та медіадослідження». Доцент кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алла Ярова представила доповідь, присвячену проблемі російської дезінформації в Німеччині, а також звернулася до європейської наукової спільноти започаткувати спільні дослідження, що розвіяли б російський імперський гранднаратив.

DGPuK – так скорочено називають цю поважну наукову подію – щорічно організовує Німецьке товариство журналістики та комунікації спільно з Бременським університетом, зокрема Центром медіа, комунікації та інформаційних досліджень (ZeMKI), що є впливовим європейським осередком досліджень медіа та комунікаційних змін на стику між культурологією та соціальними науками, з одного боку, та технічними науками – з іншого. Конференція стала дискусійною платформою для найновіших досліджень із проблем цифрового суспільства, зокрема викликів, пов’язаних із алгоритмізацією комунікації та автоматизацією даних.

Цього року доповіді-лейтмотиви виголосили Елена Еспосіто (Elena Esposito), професорка соціології Білефельдського (Німеччина) та Болонського (Італія) університетів, дослідниця соціальних систем, фахівчиня з теорії суспільства, теорії медіа і теорії пам’яті, а також соціології фінансових ринків, та Марк Андреєвич (Mark Andrejevic), професор Школи медіа, кіно та журналістики Університету Монаша (Австралія), член Австралійської академії гуманітарних наук, головний дослідник Центру передового досвіду ARC з автоматизованого прийняття рішень і суспільства.

Пані професор Еспосіто запропонувала свої роздуми на тему «Як спілкуватися з машинами, які не розуміють». Проблема полягає в тому, що останні алгоритми, розроблені на основі передових методів машинного навчання і здатні обробляти великі дані, залишаються не достатньо прозорими, що зобов’язує дослідника володіти навичками роботи з цією «непрозорістю».

Професор Андреєвич підготував доповідь «Гранулярна біополітика та рецесія суспільного». Він зосереджений на проблемі соціальних наслідків широкого розгортання автоматизованої масової ідентифікації в реальному часі за допомогою розпізнавання обличчя та інших біометричних технологій. Спираючись на теорію біовлади, науковець вивчає, як біометрія змінює відносини між індивідуумом і соціумом так, що впливає на стратегії нагляду, управління та контролю.

На конференції працювало кілька дискусійних панелей, зокрема «Дослідницьке програмне забезпечення для вимірювання використання медіа», «Проблеми дослідження алгоритмічної/автоматизованої медіа-комунікації», «Журналістика та її межі», «Від людино-машинної взаємодії до «комунікативного штучного інтелекту». Спеціальна панель, організована у співпраці з Volkswagen Foundation, представляла українські дослідження проблеми дезінформації, зокрема російської дезінформації про війну в Україні, орієнтованої на європейський та світовий простір. Модерували дискусію професор із комунікаційних наук Кьольнського технічного університету Ларс Рінсдорф (Lars Rinsdorf) і професор із комунікаційних наук Університету Пассау Ральф Гольфельд (Ralf Hohlfeld). Тут звучали доповіді Ганни Сарміної з Університету Пассау «Російська пропаганда в українських війнах 2014 та 2022 років», Анни Вербицької з Університету Віттенберг-Галле «Емоційна журналістика: випадок повномасштабної війни між Росією та Україною».

Алла Ярова, що представляє СумДУ і Медійний університет Штутгарта, підготувала доповідь «Російська дезінформація в Німеччині: теми, елементи, наративний дизайн». Дослідниця узагальнює: «Можна говорити про п’ять типів телеграм-каналів, які поширюють російську дезінформацію або проросійську пропаганду в Німеччині. Частину з них зумисне створили після повномасштабного російського вторгнення, частину після заборони пропагандистських медіа «russia today» і «sputnik», якісь канали мають німецьку геолокацію і російськомовний контент, а якісь – російську геолокацію і німецькомовний контент. Є німецькомовні канали, засновані в Німеччині. Разом вони становлять єдину мережу, що має на меті поширювати дезінформацію про війну в Україні, а також маніпулювати громадською думкою в Німеччині».

Підсумовуючи роботу «української» секції, доктор Кора Шафферт-Цігенбалг, яка очолює наукову програму «Суспільні трансформації» Volkswagen Foundation, сказала, що почуває себе щасливою, бо її організація допомагає проводити такі вагомі дослідження суспільних змін, які допоможуть подолати агресію та порушення права людини на правдиву інформацію.

Приємно констатувати, що в боротьбі за правдиву інформацію значущим є внесок і науковців кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ.