14 лютого світ відзначає романтичне свято – День Святого Валентина. Закохані дарують один одному подарунки, зізнаються у почуттях, проводять разом години в романтичних пригодах. Проте зізнаватися в коханні можна не лише людині, а й професії. Ми опитали студентів і викладачів кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ про те, що вони найбільше цінують у своїй царині.

Аріна Столбцова, студентка групи ЖТ-02-1:

– Я люблю журналістику за те, що ти завжди в курсі подій. Я постійно моніторю новинні сайти, але роблю це розумно, адже читаю тільки офіційну та перевірену інформацію. Рекламу та піар я люблю за те, що можна креативити, самовиражатися і створювати свій унікальний стиль. А найголовніше – люди, які навчаються або працюють у цих сферах, дуже грамотні, розумні та обізнані в багатьох темах.

Інна Сипченко, доцентка кафедри журналістики та філології:

– Я філолог за базовою освітою. У сфері журналістики – теоретик. На мій погляд, професія журналіста (рекламіста) – це професія молодих. І це не про вік. Журналіст завжди молодий (незалежно від цифри в паспорті). Він «легкий на підйом», оскільки весь час у русі, спілкується з різними цікавими, здебільшого непересічними людьми; має можливість багато подорожувати, втілювати власні творчі амбіції у різні способи. Окрім цього, професіонал у галузі медіа весь час навчається, самовдосконалюється, опановує сучасну техніку та програмне забезпечення. Одним словом, журналістика – прекрасна професія для молодих серцем, творчих, вільних.

Дмитро Бабич, студент групи ЖТ-12:

– Мені подобається спілкування з різними людьми та постійні нові знайомства.

Тетяна Ковальова, доцентка кафедри журналістики та філології:

– Я дуже люблю підшукувати цікаві візуальні рішення для рекламних продуктів, а ще гратися з кольорами.  

Емма Ніколетта Мелтон, студентка групи ЖТ-02:

– У сфері реклами мені подобається те, що ми можемо проявити свій креатив, свої здібності; рекламою ми можемо викликати емоції й бажання. Завдяки їй можна навіть змусити людину щось придбати. Та інколи потенційному покупцеві це не по кишені, тож ми мотивуємо його збільшувати свій дохід. І це, я вважаю, чудово. На мене так само часто впливає реклама, і я шукаю способи заробляти більше, аби дозволити собі те, що хочу.

Олена Бондаренко, старша викладачка кафедри журналістики та філології:

– Найбільше люблю аналізувати журналістські та рекламні тести з метою виявлення прихованих змістів і маніпулятивних механізмів.

Дарина Рубан, студентка групи ЖТ-21:

– Журналістика – це мій чарівний пендель. Тут існує певний тонус: організовуєш себе, шукаєш творчі рішення, розглядаєш ситуації з різних точок. У медійників завжди знайдеться місце для роздумів і розвитку. А ще журналістика точно про двосторонній обмін: черпаєш щось цікаве від людини та передаєш це іншій. Одним словом, люблю журналістику, сподіваюся, що взаємно.

Тетяна Сергієнко, студентка групи ЖТ-01-2:

– Один із найбільш улюблених для мене аспектів у рекламі – це, безсумнівно, творчість. Можливість втілювати свої ідеї через різноманітні медіаформати, від візуальних зображень до відеороликів, інтригуючи та захоплюючи аудиторію, – завойовує моє серце.

Ярослав Яненко, доцент кафедри журналістики та філології:

– Мені завжди подобався один із видів реклами, бо він, мабуть, найчесніший. Це рекламні вивіски. Те, що на них написано, те зазвичай і буде всередині –  магазин, кафе тощо. Коли я працював у рекламному агентстві, мені завжди подобалося бачити на вулицях міста виготовлені нами нові вивіски. Щось є захопливе в тому, коли креативна ідея матеріалізується у міському середовищі.

Мирослав Деревянко, студент групи ЖТ-01-1:

– Насамперед мені імпонують викладачі журналістики. На мою думку, вони вкладають душу задля сучасного підходу до організації навчання. Саме завдяки їм можна мати власні здобутки у цій сфері. Я вважаю, що з викладачів починається формування нашого шляху до журналістики! Хотілося б виділити Олену Бондаренко, Інну Сипченко, Інну Гаврилюк, Раїсу Стоян, Тетяну Ковальову. Як на мене, ці викладачі відрізняються професіоналізмом, любов’ю до своєї справи та, зокрема, до студентів.

Любов Сітак, студентка групи ЖТ-21:

– Найбільше у своїй спеціальності мені подобається прогресивність та адаптивність. Тобто журналістика – це сфера, яка не стоїть на місці, вона постійно розвивається. У ній з’являється щось нове та цікаве, і це не може не приваблювати мене як журналіста. Я можу сказати, що журналістика – це потік творчості, потік думок та ідей, які можна постійно реалізовувати для будь-якої аудиторії у будь-яких форматах. Тобто ми тут вільні.

Спілкувалася Анна НАУМЕНКО, студентка групи ЖТ.м-31