2 лютого професорка Варшавського університету, авторка праць із функціональної лінгвістики, проблем політичного дискурсу Світлана Романюк прочитала гостьову лекцію в Університеті Людвіга-Максиміліана (LMU) в Мюнхені. Завдяки співпраці доцентки кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алли ЯРОВОЇ з українознавчими інститутами обох університетів участь у події взяли студенти-журналісти першого курсу.

Тема лекції – «Звернення Володимира Зеленського у воєнний період: мовні особливості побудови повідомлень». Виклад відбувся в рамках Програми ERASMUS «Лекторська мобільність». Дискусію провадила доктор Олена Новікова з Університету Людвіга-Максиміліана.

Предметом детального аналізу стали звернення українського Президента, скеровані після початку російської повномасштабної війни 24 лютого 2022 року до різних країн – їхніх урядів, парламентів і колегіальних органів, спільнот – Європейського Союзу, НАТО, ООН, ПАРЄ тощо, а найперше до українців.

Упродовж перших годин війни з’явилися 11 звернень, серед яких Звернення Президента до українців наприкінці першого дня атак Росії (в ніч на 25 лютого, о 1 годині ночі), Звернення Президента на другий ранок масштабної війни (25.02.2022, о 7.27), Звернення Президента України ввечері другого дня масштабної війни (26.02.2022, 00.38), Ми вистояли: звернення Президента України у третій день війни (26.02.2022, 10.21). Ці та інші тексти вже набули історичної ваги і є відбитком драматичних подій української та світової історії 20-х років ХХІ століття.

Пані професор звернула увагу на особливий спосіб темпоральної деталізації текстів, а також окреслила їхню головну мету: не тільки інформувати, а донести власне бачення подій до якнайширшого кола, часто – у спосіб надзвичайно емоційний; залучити до розв’язання проблем, пропагуючи можливості виходу з ситуації; підтримати український народ, плекаючи почуття єдности, спільности.

 Стратегія комунікативного впливу звернень підпорядковувалася завданню об’єднати народ у надскладний період, а тому тексти побудовані на виразних апелятивах, підтримуванні опозиції «свій – чужий», що повністю виправдано в час, коли очільник держави мав утримати владу, не дозволити розпорошити увагу на другорядне; консолідувати суспільство.

Першокурсники отримали знання й неоціненний досвід з аналізу тексту, прагматики, комунікативної лінгвістики та психолінгвістики.

Вікторія Вакіна, студентка групи ЖТ-31: «Професорка Романюк наголосила на важливості досліджень із глобальної проблеми – війна в Україні. У своїй лекції вона ґрунтовно проаналізувала комунікативну стратегію і тактику президентських звернень перших днів війни, описала основні наративи цих повідомлень. А ще мене надихнула та підтримка, яку надсилають Україні професори й студенти Варшавського університету й Університету Людвіга-Максиміліана в Мюнхені».

Єлизавета Давидовська, студентка групи ЖТ-31: «Мене зацікавили комунікативний і психолінгвістичний аспекти аналізу звернень. А ще сила впливу тексту, загалом інформації на суспільство, особливо в умовах гібридних воєн. Мені, як майбутній журналістці, дуже цінні знання, отримані на лекції. А ще було дуже приємно відчути глибоку підтримку українського народу з боку науковців інших країн».

Анастасія Баштова, студентка групи ЖТ-31: «Це чудова наукова подія! Послухати лекцію професорки Світлани Романюк, взяти участь у дискусії, яку модерувала докторка Олена Новікова з LMU. Не менш цікаво було дізнатися про діяльність українознавчих наукових центрів у Німеччині та Польщі. Звернення Президента України в перші дні Великої війни були важливі не тільки українцям, а й світові. Місія, яку вони мали виконати, – історична: як побудувати такий текст? які мовні засоби дібрати? Професорка Романюк ґрунтовно пояснила, як написані тексти звернень, з яких мовних і комунікативних засобів побудовані».

Після лекції обговорили подальшу наукову й навчальну співпрацю, обмін інформацією між трьома університетами – Варшавським, Університетом Людвіга-Максиміліана і Сумським.