Три години спілкування онлайн провели учасники тренінгу «Навички інформаційної стійкості». Ведучими заходу стали доцентка кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ, заслужена журналістка України Алла Федорина та медіаексперт Сумського прес-клубу, фахівець із медіакомунікацій Олексій Гвоздик.

Говорили традиційно про те, як розрізняти інформаційні викривлення; як виявляти дезінформацію та маніпуляції в медіа; як верифікувати невідомі джерела інформації  і захистити себе від дезінформації та маніпуляцій у соцмережах і месенджерах. Саме на це й спрямовано проєкт Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян», у рамках якого відбувся тренінг.

Хоча модерувалося навчання з Сум, онлайн дає можливості широкого залучення аудиторії, тож у спілкуванні взяли участь небайдужі не лише з Сумської, а також із Волинської, Житомирської, Київської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької та Черкаської областей. Більшість із них націлена не лише на споживання інформації для власного розвитку, а й на те, щоб передати її іншим.

Світлана Пилипчук, вчителька вищої категорії з Саланіва, що на Тернопільщині, поділилася: «Мені, як людині, яка сама викладає медіаграмотність, було корисним почути про міс- та мал-інформацію. Бо всі говорять про дезінформацію, а про ці види часто забувають, або не приділяють їм достатньої уваги. Хоча ці явища можуть бути доволі небезпечними, особливо під час війни. Вдячна також за сесію, присвячену верифікації в Telegram,  особливо – за покрокову інструкцію, як перевіряти телеграм-канали і аналізувати їх».

Віра Лапа, журналістка Городоцького міського телебачення з Хмельниччини, також вважає важливим акцент на онлайнових медіа: «Цінною інформацією стало навчання алгоритму перевірки та аналізу якості Телеграм-каналів.  Також для роботи корисно було дізнатися про види інформаційних викривлень».

Важливою стала й розмова про ще один аспект інформаційної стійкості – стійкість психологічну. У час війни емоційне вигорання  може призвести до апатії, депресії, нездатності опиратися ворожим наративам. Тож у ході розмови учасники поділилися власними порадами щодо боротьби з вигоранням і дійшли спільної думки: якщо ти переконаний, якщо бачиш чіткі сенси того, що відбувається, вигорання тобі загрожує значно менше, аніж тим, хто хиткий у своїх поглядах або ж взагалі не має переконань. А ще у рецепті – друзі, спілкування, наповненість справами і віра в себе. І зрозуміло, адже нам потрібні розвиток і розуміння, що #Медіасвіт_веде_у_всесвіт.