24 серпня, у День Незалежності України, пролунав останній дзвоник у ХІХ Літній школі газети «День», що відбулася завдяки партнерству з Мережею захисту національних інтересів «АНТС», за сприяння «Інтерньюз-Україна», і всупереч перешкодам, спричинених війною. Головну тему Школи сформулювали так – «Історія проєкт майбутнього», а серед слухачів була доцентка кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алла ЯРОВА.

Цьогоріч у Літній школі говорили про адвокування інтересів України, тонкощі роботи журналістів у зоні бойових дій, історичну свідомість і лідерську позицію, інформаційну війну і пропаганду та наближення перемоги України. Усі теми складні, без простих рішень, а тому й розмова вийшла серйозна, місцями дразлива, але соціально відповідальна, у стилі конструктивної журналістики.

Світ, стикнувшись із колосальним обсягом навмисної дезінформації, що вводить в оману, жонглюючи поняттями демократії, свободи слова,   намагається знайти протиотруту, переглянути традиційні журналістські стандарти, що в умовах гібридних воєн стали пасткою, а тому на порядку денному потреба в конструктивній журналістиці, яка не обмежується інформуванням, констатацією якогось факту і двох чи кількох поглядів на цей факт, а шукає чи показує шляхи виходу із ситуації. Для «Дня» конструктивна журналістика – його давня філософія і місія.

У цьогорічній школі студенти послухали 14 лекцій від відомих інтелектуалів, експертів, лідерів думок, знавців своєї професії. Вийшла конструктивна розмова про минуле, сучасне і майбутнє України. На відкритті головна редакторка «Дня» Лариса Івшина сказала:

– Літні школи «Дня» завжди проходили під головним гаслом – «Розширюймо інтелектуальний простір України». Зараз ми повинні думати про те, як забезпечити перемогу України не тільки у війні, а й після неї. А для цього потрібна армія високорозвинених громадян, які вміють користуватися знаннями.

Лекційний курс розпочала Ганна Гопко доповіддю «Україна і НАТО: як Україні стати членом НАТО?» Лекторка звернула увагу, що на цьому шляху Україна з-поміж інших перешкод натрапляє і на брак концепції колективного Заходу щодо того, як жити в постросійському світі, тобто в форматі, коли росія перестане бути регіональним лідером.

Про потребу не лише професійної, а щонайважливіше етичної журналістики говорив Геннадій Друзенко. Він порівнює журналістів із розвідниками, яким громадяни доручають розвідати й розповісти про важливі проблеми суспільного, а особливо політичного життя в державі.

Український військовий, генерал-лейтенант у відставці, кандидат військових наук і доктор технічних Ігор Романенко запропонував слухачам лекцію про сучасні війни і їхні різновиди – гібридні, громадянські, вітчизняні, справедливі, тотальні, інформаційні, холодні та інші.

Журналістиці під час війни присвятили свої лекції Андрій Цаплієнко, Микола Тимченко, Іван Капсамун. Психологічні аспекти перебування в умовах війни висвітлила Ольга Квасниця.

Тетяна Таїрова-Яковлєва вже 40 років досліджує Козацьку Україну і вважає, що саме Козацька доба – найважливіша підвалина української ідентичності. Здатність створити потужну армію, укласти політичні союзи уможливила створення власної незалежної Козацької держави. Однак, зауважила лекторка, кожен політичний союзник має свій інтерес, а про інтерес соратника не завжди дбає.

До роздумів і дискусій спонукали лекції Віталія Портникова, Алли Дубровик, Анни Данильчук, Людмили Немирі, Володимира Бойка.

Підсумкову лекцію прочитала Лариса Івшина, в якій оглянула історію газети «День» у контексті історії України. Ракурсом для оповіді послужили мотто видання. Наприклад, «І понад рік триває день» – гасло газети до 1999 року, це період жорсткої опозиції до влади і місії, яку Лариса Івшина називає історичним транзитом України – від пострадянської до європейської. А далі щоденна кропітка робота над суспільно важливими темами, відновленням української ідентичності, що втілилася, зокрема і в «Бібліотеці газети «День».  

Нагадаємо.

Літню школу з журналістики – один із широкознаних і авторитетних гуманітарних та громадських проєктів газети – започатковано з ініціативи головної редакторки видання Лариси Івшиної ще в далекому 2003 році. Школа стала взаємовигідним партнерством між медіа та українськими університетами, що часто зверталися з проханням надати базу для проходження практики студентам.

Сумський державний університет має давню традицію співпраці з газетою: неодноразово студенти кафедри журналістики та філології  факультету ІФСК СумДУ ставали слухачами Літньої школи, проходили практику, друкувалися на сторінках видання. Газета давала багатий матеріал для наукових узагальнень, а тому на кафедрі захищено чимало курсових, бакалаврських і магістерських робіт, пов’язаних із діяльністю «Дня», зокрема під керівництвом доцента кафедри, великої шанувальниці й багаторічної передплатниці газети Алли Євграфової. Університет мав партнерство з виданням і в проєкті «Фотовиставка «Дня», заснувавши спеціальну нагороду в одній із номінацій.

У пам’яті багатьох залишилися перші фотовиставки «Дня» в Сумах:  1999 рік – у мистецькому центрі «Собор» та літературній вітальні СумДУ, і в буремному листопаді 2013 року, що пройшла в рамках акції «Дні «Дня» в Сумах». Тоді місто першим підняло прапор Європейського Союзу на знак протесту проти відмови тодішнього президента від проєвропейського курсу України, а Лариса Івшина назвала Суми містом «з характером» і «європейським форпостом» на північних кордонах України». Повномасштабне вторгнення російських загарбників в Україну довело істинність сказаних майже 10 років тому слів Лариси Івшиної щодо місії і «характеру» Сум.