Про це зокрема говорили на тренінгу «Дезінформація як зброя: що протиставимо? Інформаційна безпека в час війни», що відбувся в Сумах. Завдяки проєкту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян», навчання провели доцентка кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алла Федорина і медіаексперт Сумського прес-клубу Олексій Гвоздик.

Говорили про медіаманіпуляції та дезінформацію зокрема; особливості надання та сприйняття інформації в час війни; ризики, які несуть соцмережі... Трохи більше часу відвели місінформації (mis-information) – несвідомим помилкам і поданню неточних або перекручених фактів. А їх у інформаційному полі – «неорано»!

– Ми запропонували обговорити, чи насправді невинними є нібито «прості» помилки, недодуманості та непрофесійності в медіа, – говорить Алла Федорина. – Адже їх так звана неумисність все одно може призвести до дезінформування або втрати довіри до тих чи інших джерел. Особливо, якщо ці джерела – офіс Президента або медіа, занесені до «білого списку». Тож розмова про «невинність» тут зайва: ніхто не заважає підвищувати свій професійний рівень, дотримуватися журналістських стандартів чи хоча б просто бути грамотним. Не говорю вже про відповідальність, яка в час війни ніяк не може зменшуватися.

Традиційно аудиторію зацікавила тема публікацій у соцмережах і такому популярному нині Telegram.

Учасниками тренінгу стали й викладачі та студенти кафедри.

– Було комфортно й цікаво. Важливо, що презентація містила чимало вдалих прикладів. Обмін думками, обговорення ситуацій, методів і технологій поширення фейків посприяли кращому засвоєнню матеріалу, – поділилася враженням у соцмережах викладачка Раїса Стоян.

Активно долучилися до обговорення та складання на основі почутого власних рекомендацій щодо розпізнання та протидії дезінформації Анна Шпурік та Захар Ювко, а також цьогорічні новоприйняті першокурсники СумДУ, які вивчатимуть право.

Також учасники висловили побажання щодо тем із медіагармотності, що їх хотіли б розглянути в майбутньому. Так, журналіста з Конотопа Ігоря Рекуна цікавить роль і діяльність експертів чи псевдоекспертів. Студентку Анну Шпурік турбують правила та методи особистої інформгігієни в соцмережах. Захар Ювко цікавиться методами та технологіями складних маніпуляцій. Валерія Норик, свого часу переможниця конкурсу шкільних видань, що регулярно організовується кафедрою журналістики та філології, на  тренінг прийшла, скориставшись канікулами. Зараз вона навчається у Вроцлаві й уже працює на одному з польських сайтів, а більше знати Валерія хоче про діпфейки та небезпеку застосування мови ворожнечі.

Справді, журналісти мають володіти цими знаннями, адже #Медіасвіт_веде_у_Всесвіт, а якщо провідники на цьому шляху, якими є медійники, самі малограмотні, то навряд чи Всесвіт їм відкриється.