15–16 червня кафедра україністики Варшавського університету (Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego) розпочала урочистості з нагоди свого 70-річчя, запросивши колег із усього світу на міжнародну наукову конференцію «Традиції та виклики українознавства в сучасному світі». Участь у наукових зборах та урочистостях узяла доцент кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алла ЯРОВА.

Katedra україністики Варшавського університету є найстарішим центром українознавчих досліджень у Польщі та Західній Європі. Її історія пов’язана з іменами Івана Огієнка, Романа Смаль-Стоцького та Мирона Кордуби і сягає ще передвоєнних часів (до 1939 року). Офіційно заснована в листопаді 1953 року професором Пшемиславом Зволінським, а першим українським ученим, що очолив її, став Степан Козак.

Професорка катедри Ірина Кононенко говорить: «Початковим завданням було вивчення українських говірок Підляшшя, Лемківщини, зіставлення польської та української мов, пошук спільного й відмінного між ними».

Сьогодні на чолі кафедри працює докторка гуманітарних наук Катажина Якубовська-Кравчик. Під її орудою науковці виконують дослідницьку роботу, спрямовану на вивчення літератури Київської Руси й бароко, романтизму й періоду після Другої світової війни і, звісно, сучасних художніх текстів. Мовознавчі дослідження охоплюють етнолінгвістику, соціолінгвістику, мову традиційних і сучасних медій, ономастику та контрастивну граматику. Пріоритетними також є дослідження української політичної мови й мови бізнесу.

На заходах надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Польщі Василь Зварич зауважив, що ювілей відбувається на тлі повномасштабної російської війни проти України, завдання якої геноцид українського народу, знищення Української держави, привласнення її території, культури, історії, а отже тим ціннішою є діяльність українознавчого підрозділу Інституту прикладної лінгвістики Варшавського університету, що спрямована на підготовку фахівців-україністів не тільки для Польщі, а й усієї Європи та світу.

На пленарне засідання організатори конференції запросили:

• професорку Олену Галету (Гарвардський університет, США, Львівський національний університет імені Івана Франка) з доповіддю «Література як мовотворчість: Словник війни Остапа Славинського»,
• доцентку Аллу Ярову (Сумський державний університет, Медійний університет Штутгарта) – «Росія як об’єкт співчуття: дезінформаційний наратив у європейському контексті покаяння»,
• професора Ярослава Поліщука (Університету імені Адама Міцкевича в Познані) з доповіддю «Досвід та обрії польської літературної та культурної україністики»,
• відомих науковців-франкознавців Наталю та Богдана Тихолозів (Львівський національний університет імені Івана Франка) із доповіддю «Франкознавство як галузь українознавства та славістики: національний та міжнародний аспекти»,
• доктора філологічних наук Ганну Дидик-Меуш (Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України) – «Від мови до мовлення, від системи до узусу: історики мови в сучасній мовознавчій парадигмі»,
• професора Юрія Шевчука (Колумбійський університет, США) з доповіддю «Англіцизми як новий виклик для використання, вивчення та викладання української мови».

Загалом у конференції взяли участь 170 науковців із усього світу, що працювали в 17 секціях.

Гарною новиною є те, що за підсумками роботи конференції доцентка кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алла Ярова дістала запрошення увійти до авторського колективу монографії, присвяченій проблемам медій під час війни. Видання побачить світ у видавництві Варшавського університету на початку наступного року.