Доцентка кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ, медіаекспертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Алла Ярова взяла участь у представленні та обговоренні дослідження команди Львівського медіафоруму «Networks» із протидії наративам російської пропаганди про Україну в західних медіа.

Шукаючи відповіді на запитання, як наративи народжуються, проникають у західні медіа і впливають на світовий контекст, дослідники опитали протягом грудня 2022 року – березня 2023 року 17 редакцій і 6 медіафахівців із Німеччини, Італії, Угорщини, Латвії та Франції. Закордонні спеціалісти  підтвердили, що тема російської війни проти України важлива для їхніх видань і країн, а інтенсивність висвітлення залежить від подій на фронті й міжнародної політики. Однак позиція України часто не повністю представлена в матеріалах, бо журналісти не знають, де її можна дістати.

Які ж проблеми заважають висвітлювати тему повно та обʼєктивно? Перше – брак інформації «з перших рук» і контактів із джерелами та експертами. Зокрема не вистачає публічних промовців і експертів, які знають національні мови цих країн і можуть брати участь в ефірах, представляючи український погляд.

Друге – деформовано подається традиційно проблемний журналістський стандарт – баланс думок. Західні медіа «збалансовують» українську позицію російською. Хоча ніби однозначно зрозуміла маніпулятивність цієї позиції.  Так, у Франції, щоб дотриматися стандарту рівного представлення всіх учасників конфлікту, часто надають слово політикам країни-агресора та псевдоекспертам-пропагандистам.

Алла Ярова, яка зараз у складі міжнародної експертної групи вивчає російську дезінформацію в Німеччині, додає:

– У німецькому сегменті Телеграм-платформи створено сотні каналів, що просувають російські агресивні щодо України наративи. Усі вони формують стереотип, що Німеччина – недемократична країна, бо нібито порушує засадничу норму демократії – свободу слова і право на іншу думку. А цією іншою думкою є виправдання російської агресії. Під шквалом звинувачень у недемократичності зараз офіційні німецькі медіа, канцлер Олаф Шольц, «зелені», соціал-демократи, християнські демократи, поліція, словом, усі ті, хто проти російської навали, підтримує надання зброї Україні й обмежує тих, хто глорифікує агресора.

Серед варіантів поліпшення висвітлення українських подій у закордонних медіа учасники обговорення запропонували такі:  формувати та надавати бази контактів експертів, журналістів, які володіють іноземними мовами; створювати та поширювати контент англійською та іншими європейськими мовами; активніше працювати із урядами західних країн, національними регуляторами медіа, медійними асоціаціями, щоб очистити інформаційний простір від російської дезінформації.

А студентам, зважаючи на це, слід уже сьогодні усвідомлювати важливість розуміння політичної ситуації, вчитися бути медіаграмотними та налягати на вивчення іноземних мов, бо ж #Медіасвіт_веде_у_всесвіт, який реально багатомовний.