14 лютого викладачі кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Тетяна Ковальова та Алла Федорина, Ірина Жиленко та Анна Черниш взяли участь в оцінюванні робіт ІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту наукового-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії України (МАН). Працювали у двох секціях: журналістика та зарубіжна література.

Попри непрості умови реалізації навчального та наукового процесів, юні дослідники представили доволі-таки цікаві, актуальні проєкти, тримаючи оборону освітнього фронту в Сумській області.

Та й останній етап – онлайн-захист робіт – відбувся в дещо напруженій обстановці: саме оголосили тривогу, проте учасники на запитання голів журі запевнили, що перебувають у безпеці і можуть працювати. Звичайно, тривожилися вони не лише через зовнішні ризики – хвилювалися, як захистять свою роботу. Тепер оцінки виставлені і незабаром організатори повідомлять підсумкові результати.

Ті з юних дослідників, хто захищався в секції зарубіжної літератури, вивчали жанрово-стильові особливості мариністичної прози, концепцію трагедії особистості у творах Р. Бредбері та Дж. Орвела, елементи світових міфологій у трилогії Дж. Толкіна тощо. Прикметно, що проблеми підлітків та їхніх взаємин із батьками, соціумом, а також труднощі у світоставленні і дорослішанні знайшли своє наукове обґрунтування у роботах Євгенії Приходченко («Вічна проблема взаємин батьків та підлітків внаслідок фатальних помилок виховання у творі Джоан Роулінг “Несподівана вакансія”»), Марії Дудки («Оновлене сприйняття книги як засобу становлення особистості за романом К. Функе “Чорнильне серце”»), Анни Молдаван («Проблема дорослішання дитини в умовах війни (на матеріалі роману М. Зузака “Крадійка книжок”)»), актуалізуючи важливі для юних дослідників теми самоствердження і самопрезентації.

Зацікавлюють також роботи Вікторії Манжай «Різдвяна тематика у творах зарубіжних письменників» та Станіслава Фівчука «Образ Мазепи в європейській та українській літературі», репрезентуючи складну методологію компаративного аналізу, украй актуального для наукових студій у галузі порівняльного літературознавства. Окрім того, національна компонента у розвитку українського літературознавства названих робіт представлена досить потужно, засвідчуючи високі художні здобутки вітчизняної літератури, здатної вагомо употужнити світову літературу.

Що таке дата-журналістика та як впливають на людей медіаманіпуляції? Це провідні теми з тих, які досліджували у своїх наукових роботах учасники журналістської секції. Згодьмося, теми непрості, і, можливо, школярі в їх осягненні зробили тільки перші кроки. Проте важливо, що ці кроки зроблені. 

У секції захищалися чотири школярі: десятикласник Данило Глух із Лебединської школи № 7, девʼятикласниця Вікторія Гурлай із Лебединської школи № 5, одинадцятикласник Артем Москаленко та восьмикласниця Єлизавета Пригара з Шосткинського ліцею.

– Загальне враження від виступів учасників і їх робіт непогане, – говорить заслужена журналістка України Алла Федорина. – Проте не всі глибинно володіють темою, вона іноді виглядає відірваною від контексту журналістики, і це відразу помітно. Недоліком окремих робіт є слабка присутність джерел. Подекуди бракує самостійності, й у цьому сенсі  хочеться відзначити восьмикласницю Лізу Пригару, яка проаналізувала чималу кількість матеріалів сайту при підготовці свого дослідження. Зауваження є, але позитивно, що діти працюють, долучаються до науки. У переможця ж буде час вдосконалити свою роботу до захисту на всеукраїнському рівні.

На розгляд членів журі учні пропонували не лише дослідницькі роботи, учасники демонстрували вміння вести дискусію, відповідати на запитання, відстоювати власну точку зору, аргументувати її. Молоді дослідники підготували та продемонстрували постери, таким чином засвідчивши вміння компонувати матеріали й викладати ключові аспекти власної наукової розвідки.

Бажаємо конкурсантам нових звершень і перемог, упевнено торувати наукові стежини!

Кафедра журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ завжди вам радо допоможе. Адже ми всі на одному шляху, яким #Медіасвіт_веде_у_всесвіт.