Один із знакових центрів українознавчих студій у світі – Інститут україністики Пряшівського університету, відсвяткував своє 70-річчя науковою конференцією. Сьогодні інститут є єдиним науковим осередком україністики в Словаччині. Виступити з пленарною доповіддю на науковій події запросили доцентку кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Аллу Ярову.

 18–20 жовтня 2023 року в місті Пряшеві (Словаччина) відбулася наукова конференція «Словацько-українські відносини в галузі мови, літератури та культури в Словаччині та в центральноєвропейському просторі». Наукова подія організована на пошану поважного ювілею інституту україністики, що діє при філософському факультеті Пряшівського університету. Захід відбувся за фінансової підтримки Міністерства освіти, науки і спорту Словацької Республіки. У роботі конференції взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол України в Словаччині Мирослав Кастран.

Урочисту частину конференції відкрила пані директор Інституту україністики докторка Ярміла Кредатусова, яка відзначила вагому роль очолюваного закладу у світових україністичних студіях, висловила слова підтримки Україні й запросила всіх учасників ушанувати хвилиною мовчання пам’ять полеглих українських захисників і жертв російської загарбницької війни. Доповідачка висвітлила основні віхи становлення інституту, який постав на базі кафедри української мови та літератури, що виникла у вересні 1953 року при Вищій педагогічній школі з метою підготовки учителів для українських шкіл Пряшівщини, яких у 1950–1960-х роках було понад 250.

Зараз в Інституті україністики працюють професори Марія Чіжмарова, Світлана Пахомова, доцентка Ярміла Кредатусова, кандидатки наук, докторки Адріана Амір і Галина Кузь, докторка філософії Вероніка Дадайова. Навчається близько 300 студентів, усі вони українці, що залишили батьківщину через війну.

Ярміла Кредатусова: «До кола наукових інтересів Інституту україністики належать слов’янська лексикологія і лексикографія, ономастика, дидактика усного й письмового перекладу. Ми зацікавленні в дослідженнях із конфронтаційної лінгвістики, діалектології, фразеології, лінгвокультурології. Співробітники інституту досліджують сучасну українську літературу та культуру в центральноєвропейському контексті тощо».

В інституті сформовано потужну літературознавчу школу, пов’язану з іменами Любиці Баботи, Миколи Мушинки, Михайла Гір’яка, Гелени Рудловчакової, Михайла Романа, Юрія Бачі, Юрія Кундрата, Йосифа Шелепця, Федора Ковача, які досліджували закарпатську літературу ХІХ–ХХ століть, публіцистику, літературу Пряшівщини тощо. Заступниця директорки інституту Адріана Амір зауважує, що сьогодні ситуація з вивченням карпаторусиністики складна. Один із викликів, перед яким постав інститут – суттєве скорочення його складу та потреба диверсифікувати дослідження тими працівниками, які залишилися. Зараз Адріана Амір разом із Веронікою Дадайовою продовжують наукову літературознавчу традицію своїх наставників, вивчають літературу, написану не тільки українською, а й словацькою та чеською мовами, літературу міжвоєнного періоду й періоду модернізму, феміністичний дискурс, переклади української літератури словацькою мовою тощо.

З вітальним словом звернулася до учасників конференції, співробітників інституту, студентів пані декан філософського факультету докторка Беата Балогова.

Посол України в Словацькій Республіці Мирослав Кастран висловив вдячність колективу інституту за кропітку працю з вивчення української мови, літератури, культури в європейському контексті, популяризацію знань про Україну, а також за підтримку української молоді, що знайшла прихисток від війни в Словаччині.

На пленарному засідання свої доповіді виголосили: Ярміла Кредатусова «70 rokov prešovskej ukrajinistiky na Slovensku (s dôrazom na ostatné desat’ročie 2013–2023)»; Ірина Фаріон «Англізація як виклик культурі української мови»; Алла Ярова «Невербальна комунікація: одяг як текст про ідентичність», Світлана Пахомова «До генези категорії офіційність/неофіційність в українській антропонімії».

Загалом під час конференції працювало чотири наукові секції: мовознавча (за головування професорки Алли Архангельської та доцентки Ірини Шпітько), дидактики та транслатології (голова – доцентка Зоряна Гілецька), літературознавча (голова – докторка Адріана Амір), культурологійна (за головування професорів Марії Чіжмарової та Ольги Фабрики-Процької).

За результатами цьогорічної конференції вийде збірник матеріалів, а наступного року Інститут україністики Пряшівського університету радо відчинить свої двері для дослідників-перекладознавців, запросивши на міжнародну конференцію з проблем транслатології.