Студенти другого курсу кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ під час вивчення дисципліни «Основи медіабізнесу» відвідали тренінг, де вчилися протидіяти фейкам ще до їх  виникнення.

Розповідала про це аналітикиня та координаторка проєкту «Хроніка дезінформації», керівниця Центру досліджень «Детектора медіа» Ольга Білоусенко в рамках проєкту Сумського прес-клубу  «Інформаційні загрози у прикордонних громадах Сумщини: підвищуємо стійкість за участі місцевих ЗМІ».

Викладачка «Основ медіабізнесу», доцентка кафедри Алла Федорина, вона ж – координаторка Сумського прес-клубу, надала нам таку можливість як заохочення за роботу. Адже протягом семестру студенти придумували й «створювали» своє медіа, що можуть стати бізнес-успішним. Ми свій канал у соцмережах присвятили саме медіаграмотності. Тож і були запрошені до спілкування з київською експерткою.

Зі слів аналітикині, пребанкінг потрібен для того, щоб потім не довелося робити дебанкінг. «Різниця пребанкінгу і дебанкінгу – в аудиторії,  це по-перше. Вважаю, що медійникам варто подружитися з пребанкінгом і регулярно використовувати в роботі. Чітка комунікаційна стратегія допомагає уникнути різних спотворень інформації», – зазначила Ольга Білоусенко.

На прикладах вона пояснила, як діє метод «пребанкінгу», та як його, на жаль, не застосовують. Згадаймо, наприклад, спекуляції в інфопросторі щодо мобілізації жінок; щодо надання Україні статусу кандидата в члени Європейського Союзу чи про збір грошей на супутник Сергієм Притулою.

Можна згадати й «шедеври» російської пропаганди про надання Україні членства в НАТО відразу після підписання В. Зеленським заявки на вступ. «Для цього нам і потрібен пребанкінг – пояснити, що таке НАТО, як ми з ним співпрацюємо на цьому етапі, яку саме заявку підписав наш президент і що це означає для України», – зауважує Ольга Білоусенко.

Попри це, є історії, коли пребанкінг був успішно застосований. Журналісти завчасно попередили українців про підготовку росією діпфейку із В. Зеленським про нібито капітуляцію України, а це означає, що у нас уже було створено інформаційний імунітет проти ворожих дез.

Тож якщо працювати на випередження, буде значно менше роботи з  фейками. Іноді метод «пребанкінгу» викликає пересторогу через те, що не кожен журналіст може впоратися з такою роботою. Тут головне –  професійність і вміння аналізувати динаміку російської пропаганди та дезінформації, розуміти цільову аудиторію конкретної маніпуляції. А тоді можна передбачити, яка саме дезінформація рано чи пізно з’явиться в нашому інформаційному полі. А воно має бути без бурʼянів: #Медіасвіт_веде_у_всесвіт, а, отже, не повинен бути засміченим.

Ліна ЄФІМЕНКО, студентка групи ЖТ-11.