Появі свята завдячуємо Преподобному Нестору Літописцю (близько 1056 – близько 1114), день вшанування пам’яті якого припадає саме на 27 жовтня.

Дослідник Василь Яременко стверджує, що в Несторовій «Повісті минулих літ» (літописне зведення періоду України-Русі, складене в XI – поч. XII століття у Києві) немає жодного російського слова, натомість «українська лексика ллється суцільним потоком».

В умовах же сьогодення мовне питання зактуалізувалося по-особливому. Розпочата державою-агресором війна проти України стимулювала повернення мови ad fontеs на різних рівнях і в різних сферах.

Це ж бо з початком повномасштабного вторгнення українці нарешті почали пригадувати забуті українські імена та власні назви, призабуту або з власної мовленнєвої недбалості витіснену на маргінеси питомо українську лексику. Але в той же час саме з початком війни почали запроваджувати моду на слова і фрази, що актуалізують Україну у світі, – Україна як бренд, донатити, байрактарити, бандеромобіль, бавовна. Зрештою, не так уже й ваговито – повертаємося до мовних джерел чи витворюємо новомову. Головне – вирізняємо, відрізняємо, відрізаємо мовою себе – українців – від нечесті, що ранить і знекровлює Україну. Тому-то важливо гострити та відточувати свою мовленнєву майстерність, щоб мова й надалі була нашою зброєю і нашим щитом, що стоїть в обороні національного.

Мовні тести, квести, марафони, диктанти – символічні акти єдності, з якими, як видається, відбувається поступове, хай і малопомітне і не таке пафосне, проте єднання українства. І хай би якими розумними словами і фразами не жонглювали наші політики – мовна ситуація, мовна стійкість, мовні ресурси, мовна політика, мовна ідентичність, мовні норми, варто памʼятати, що нація стоїть на трьох китах – території, історії, мові. Мова незримо нас охороняє. Вона споконвіків була, є і буде в обороні своєї нації, а в найскрутніші часи – передусім. Зрештою, не таку вже й велику плату вона просить навзаєм – плекати її, опановувати, дбати про її мовленнєву чистоту, стояти в обороні рідного слова.

Єднаймося ж, бо СЛОВО УКРАЇНСЬКЕ, що йде від Нестора, ущент спростовує головні засади імперської ідеології, а отже – це «буквар нашої свідомості».