9 листопада відзначається День української писемності та мови. День, який символізується як із розвитком державної мови, так і з грамотністю всіх в Україні сущих.
Саме використавши день вшанування мови як інформаційний привід, ми попросили викладачів кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ поділитися спостереженнями й розказати, якими для них є найбільш прикрі помилки в мовленні українців.
Алла Ярова: У моєму хітпараді прикрих помилок на найвищих щаблях так звані «модні» мовні хиби. Мовці зазвичай знають, як правильно говорити й писати, проте із завзяттям, вартим подивування, продираються крізь поради й настанови фахівців із культури української мови й педагогів, гордо несучи кальку. Наприклад, казано-переказано, що українська має прийменники відповідности ЗГІДНО З і ВІДПОВІДНО ДО. Однак і досі читаємо в документах неправильні варіанти цих службових слів: згідно розпорядження, відповідно наказу. У лідерах і словосполучення приймати участь. У нашій мові УЧАСТЬ БЕРУТЬ, а хліб святий, віру, статті до друку, краплі чи ліки приймають. Котрий рік поспіль не йдуть до низу рейтингу й орфоепічні огріхи, зокрема м’яка вимова наших шиплячих. Замість чАшки, чАсу маємо чЯшку й чЯс. Дуже прошу всіх пам’ятати, що найуразливішою мовною ланкою є вимова, інтонація, мелодика мови. Загубити, понівечити їх найлегше. Лексика, граматика вистоять, а от звукову оболонку мови, її інтонування відновити тяжко.
Інна Сипченко: Ми живі люди, тож всі помиляємося більшою чи меншою мірою. Мене найбільше засмучують огріхи в наголошуванні слів. Мабуть, не стільки засмучують, скільки ріжуть вухо. Такі помилки не є проблемою, коли йдеться про рідковживані слова чи складні випадки наголошування. Але, коли серед колег освітньої сфери чую щось на кшталт: навчаннЯ, виданнЯ, фАховий, то звичайно це помічаю. А найбільше засмучує те, що такі мовці не вбачають у своїх помилках ніякої проблеми, мовляв, усе ж зрозуміло!? Як на мене, мовлення – це портрет людини. Повністю поділяю думку Сократа: «Заговори, щоб я тебе побачив».
Тетяна Ковальова: Найприкріше вражає те, що українці часто не говорять українською. Що ж до помилок, виділю неправильне наголошування загальновживаних слів, невміння відмінювати числівники, вживання дослівних перекладів із російської, коли маємо влучні українські вислови. Також розчаровує активне запозичення іншомовних слів, що зумовлює таке ж активне виведення зі вжитку українських лексем.
Олена Іщенко: Проблема порушення норм літературної мови, на жаль, залишається актуальною. «Найбільш прикрими помилками» в мовленні сучасного українця вважаю лексичні: невмотивоване вживання слів у невластивому їм значенні, невдалий добір синонімів, сплутування різних за значенням, але близьких за звуковим оформленням слів, порушення лексичної сполучуваності слів, калькування російських слів і словосполучень, уживання зайвих у мовленні, беззмістовних слів. У наш час особливого значення набуває проблема неправильного вживання і зловживання іншомовною лексикою.
Володимир Садівничий: Не дайте себе виключити: ні зі списків, ні з реєстрів, ні з членів суспільства, ні з-під захисту; не виключайте з раціону сало та огірки, галушки та часник; не виключайте розум цілком та його окремі сегменти. Звертайте увагу на винятки, які в професійній діяльності кожного подибуються постійно й регулярно, які ми робимо з правил і розпоряджень, за допомогою яких виплутуємося з ситуацій. Саме це, вживання в мовленні «виключень» замість «винятків», і є, за моїми відчуттями, однією з найбільших прикростей останніх років…
Отож, високоповажне панство, шануймося – говорімо й пишімо правильно! І не лише у свято, а щодня й щомиті. Як це роблять викладачі, випускники, студенти кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ.
Увага!
Для всіх охочих перевірити власну грамотність наголосимо, що ХХІ Радіодиктант національної єдності відбудеться 9 листопада з 10:00 до 11:00. Пряма його трансляція відбуватиметься на «Українському радіо», радіо «Культура», «UA: Першому», на Фейсбук-сторінках Суспільного та каналах Суспільного в YouTube і на всіх регіональних каналах.