Війна в Україні триває вже більше десяти років, і щодня мільйони людей переживають жахливі наслідки цього конфлікту. На фоні постійних бойових дій і руйнувань виникає запитання: чи можливе тимчасове припинення вогню для пошуку подальших шляхів до миру? Тож не дивно, що сьогодні ми активно обговорюємо пропозиції щодо 30-денного перемир'я між Україною та Росією.

Що говорять про це в Сумах і Сумському державному університеті зокрема дізнавалися студенти кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ. Запитували співрозмовників, які ризики для України приховує в собі пропозиція перемир’я, – і спільно намагалися зрозуміти, це – крок до стабільності чи просто ілюзія. 

Олег Дремлюга, здобувач освіти, СумДУ: «Загалом, я ставлюся до ідеї 30-денного перемир'я між Росією та Україною з певним оптимізмом, але й обережністю. На перший погляд, це може виглядати як шанс для досягнення довготривалого миру, але важливо, щоб перемир'я було реальним, а не просто черговою тактикою затягування часу з боку Росії. Це основний ризик, який мене бентежить». 

Володимир  Садівничий, завідувач кафедри журналістики та філології: «Найперший і найголовніший ризик – саме перемир’я. Говорити про нього і запровадити – дві великі різниці. Ми пам'ятаємо, що за десять років війни з росією запроваджувалися різні перемир’я, припинення вогню, створювалися коридори. Ми також пам'ятаємо, чим усе закінчувалося. Тож найголовніший ризик – відсутність перемир’я. Усі інші ризики варто обговорювати вже після цього».

Аріна Столбцова, здобувач освіти, СумДУ: «Першочергове питання, чи погодиться рф на те перемир'я... А по-друге, скоріш за все, це може бути зговір США з росією, який, можливо, було задумано ними, аби ввести в оману Україну. Взяти лиш нещодавнє припинення постачання допомоги від США, – скоріш за все, це був план для того, аби росія змогла вибити ЗСУ з Курської області».

Андрій, військовослужбовець ЗСУ, артилерист: «30-денне перемир'я може дати шанс на гуманітарну допомогу та евакуацію, але головний ризик –використання росією цього часу для перегрупування та поповнення ресурсів. Вони вже неодноразово порушували угоди, тому потрібно бути готовими, що перемир'я може стати лише паузою для нових атак. Основне – це контроль за виконанням угоди і чітке розуміння, що перемир'я не повинно давати ворогу часу для підготовки до подальших бойових дій».

Інна Сипченко, доцентка кафедри журналістики та філології: «Я дуже сумніваюся в тому, що перемирʼя можливе. Адже, на мою думку, росія зараз почне висувати свої вимоги, на які навряд чи погодиться Україна».

Аліна Шевченко, студентка кафедри журналістики та філології: «Думаю, що режим тиші з боку ворога не буде дотриманий, – от і вся відповідь».

Мирослав Деревянко, студент кафедри журналістики та філології: «Вважаю, що час перемир'я може бути використаний Росією для перегрупування і зміцнення своїх військових позицій. У разі відновлення бойових дій після перемир'я може зрости соціальна напруга в Україні, особливо серед населення, яке вимагає миру. Існує ризик, що перемир'я не буде поважатися, і бойові дії можуть відновитися з новою силою, що призведе до збільшення втрат».

Фелікс Редька, студент кафедри журналістики та філології: «Вважаю, що найголовнішою буде проблема з контролем за дотриманням перемир'я. А саме недостатній контроль може призвести до конфліктів на місцях зіткнення військ, що може ускладнити ситуацію. Також інформаційна війна… Думаю, будуть виникати спроби дезінформації з обох сторін. Для нас, сум’ян, це напевно не порятунок, а більше ризик».

Алла Федорина, доцентка кафедри журналістики та філології, заслужена журналістка України: «Не вірю росії в принципі, тож навіть її формальна згода з умовами перемир'я може означати черговий підступ. Отож – жодних ілюзій і жодного розслаблення з нашого боку. Тобто: слава ЗСУ!»

Запитували: Даніїл КОЗАЧОК, Ілля БОНДАРЕНКО, Вадим РЕЧЕМБЕЙ, магістранти кафедри журналістики та філології

* Прізвища співрозмовників-військовослужбовців у тексті не називаємо.

** Зображення згенероване за допомогою технологій ШІ