9 березня – особливий день для кожного українця. Саме цього дня народився Тарас Шевченко – поет, художник, борець за свободу та, без перебільшення, символ української нації.

Студенти кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ вирішили перевірити, наскільки добре наші земляки обізнані з життєвими фактами «Велета Людського Духу». Тож звернулися до різних людей із проханням пригадати один факт із біографії Тараса Шевченка.

Дізнавайтеся відповіді, зважуйте, наскільки вони фактологічні та пригадуйте: а що знаєте про Тараса Шевченка ви?

Софія Коробка, студентка кафедри журналістики СумДУ, 18 років: «Тарас Шевченко написав «Кобзар».

Андрій, військовослужбовець, 31 рік: «Пам’ятаю, що в нього день народження та день смерті поряд, лише роки різні: 9 березня народився, 10 березня помер».

Олексій Ярошенко, електрик, підприємець, 24 роки: «Він був кріпаком і його було викуплено з кріпацтва».

Артем Семенюта, студент спеціальності «Електроніка» СумДУ, 21 рік: «Перше, що спало на думку, – він був низький. Зростом 165 см, якщо я не помиляюся».

Таїса Баштова, 88 років, пенсіонерка: «Народився в селі Моринці 9 березня, у кріпацькій сім'ї. Коли був малим, носив воду до школи, пас ягнята. У 12 років служив козачком у пана, а вже дорослим був викуплений із кріпацтва. Дитинство пройшло, як то кажуть, у бур'янах».

Юлія Лобанова, вчителька початкових класів, 45 років: «Після викупу з кріпацтва став частим гостем на вечірках і любив провести час із дівчатами».

Олексій, парамедик медичного батальйону «Госпітальєри», 24 роки: «Пам'ятаю, що він маленьким малював палицею на землі десь у бур'янах, а далі, коли займався мистецтвом, створив багато картин. А ще його запакували в заслання на 10 років, – отака от невесела історія з імперською владою».

Ігор Твердохліб, енергетик, 31 рік: «У засланні йому забороняли писати та малювати. Ну й одразу згадалося, що він ненавидів москалів».

Дмитро, військовослужбовець, 22 роки: «Більше половини свого життя пробув не в Україні, 15 років лиш він був на Батьківщині».

Олег Колодич, м’ясоруб, 44 роки: «Пам’ятаю, що він «пас ягнята за селом».

Каріна Крамаренко, майстриня з догляду за волоссям, 21 рік: «У період, коли його творчість була під забороною, він писав свої замітки потайки».

Софія Діденко, студентка факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету ім. Михайла Драгоманова, 17 років: «Шевченко товаришував із Кулішем. Якось він їхав на його весілля, але так і не доїхав – по дорозі заарештували». 

Олександра Бондаренко, психолог, 21 рік: «Він був художником, мріяв відкрити фотостудію».

Дар'я Ярута, студентка кафедри маркетингу СумДУ, 17 років: «Шевченко створив 835 картин, малював у різних техніках: олією, аквареллю, сепією. Офіційно був академіком гравюри в академії мистецтв».

Запитували: Юлія Колодич, Ірина Трачук, Олена Лобанова, Анастасія Баштова, студентки другого курсу

*Прізвища співрозмовників-військовослужбовців у тексті не називаємо.

** Матеріал проілюстровано світлиною розстріляного російськими окупантами пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Бородянка. Фото взято з відкритих джерел.

Тарас Шевченко:

Тільки ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!