21 серпня 2024 року відбулася публічна прем’єра наукової монографії «Українська_інформаційна_безпека : філологічний складник», підготовленої науковцями кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ.
Вступним словом і модерував дійство Володимир САДІВНИЧИЙ, за чиїм загальним редагуванням і вийшло у світ наукове видання.
Зокрема він акцентував увагу на тому, що науковці кафедри журналістики та філології факультету ІФСК Сумського державного університету дозволили собі говорити про філологічний складник інформаційної безпеки. При цьому розглядаючи три компоненти філологічного складника: знакова система, зафіксована в певній формі, тобто медіа; сукупність писаних і друкованих творів, тобто література; система звукових і графічних знаків, тобто мова. І все це подається крізь призму мислення. Указаний підхід дозволив сформувати три розділи: «Філологічний складник інформаційної безпеки: медіамислення»; «Філологічний складник інформаційної безпеки: літературомислення»; «Філологічний складник інформаційної безпеки: мовомислення».
Кожен із розділів розкриває конкретні питаннях філологічного складника інформаційної безпеки, і про це під час публічної прем’єри видання з присутніми детально говорили автори.
Зокрема Алла ЯРОВА, спираючись на актуальні праці національних і зарубіжних дослідників, вивчила й проаналізувала проросійські наративи як засіб побудови альтернативної реальності, у якій норми міжнародного права переосмислено та змінено відповідно до російської риторики. Також говорила про сучасні проблеми соціальної стійкости до ворожих наративів і формування власного воєнного наративу. Вона подякувала управлінню служби безпеки України в Сумській області та представниці Нацради з питань телебачення і радіомовлення в області Ларисі Якубенко за надані для вивчення матеріали.
Німецький медіадослідник Стефан БРЕННЕР розповів про важливість розуміння природи теорій змови та їх відмінностей від різних типів неправдивої інформації. Акцентувавши увагу присутніх, що й у мирний час складно верифікувати факти, а під час війни набагато важче визначити, що правда, а що дезінформація.
Професорка Ірина ЖИЛЕНКО розповіла, що у своєму дослідженні розглядає питання інформаційної безпеки у творчій спадщині письменників літературної та політичної еміграції, таких, як Д. Донцов, Є. Маланюк, А. Чекмановський, О. Грицай, Л. Мосендз, В. Королів-Старий, Олександр Олесь, Ю. Косач, Б. Лепкий та інших.
Своєю чергою Олена ІЩЕНКО зосередила увагу на вивченні специфіки художньої репрезентації ідей інформаційної безпеки в сучасній українській прозі, зокрема на матеріалі романів «Вічник», «Світован», «Мафтей», «Діти папороті» М. Дочинця, «Час смертохристів» Ю. Щербака та «Інтернат» С. Жадана. Дослідниця наголосила, що художня література була й залишається одним із головних чинників формування світоглядних орієнтирів людини ХХІ століття.
Олена БОНДАРЕНКО говорила про увагу до слова як основного засобу впливу на свідомість людини. При цьому наголосивши, що передача думки, тобто інформації, завжди безпосередньо пов’язана з точністю її словесного відтворення. Також говорила про «девальвацію слова», про «двоїстість», про основні стратегії впливу на повідомлення ЗМІ через слово тощо.
Публічне представлення монографії пройшло у двох форматах – безпосереднього спілкування з аудиторією і трансляцією через Zoom-конференцію, що дозволило залучити значну кількість учасників, і з-за кордону також.
Уже пару тижнів монографія є у вільному доступі в електронній бібліотеці СумДУ. За цей час її текст відривали більше 5 тисяч разів, а завантажували майже три тисячі разів.
Видання розраховане на філологів, філософів, журналістів, експертів інформаційної сфери, студентів гуманітарних та соціальних спеціальностей, усіх, хто цікавиться філологічними складниками інформаційної безпеки.