У Тюбінгенському університеті Ебергарда Карла (кафедра славістики Інституту неолінгвістики)  дискутували про запозичення із слов’янських мов до центральноромської мови. Участь у дискусії взяла доцент кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алла Ярова.

Організатори з гостьовою лекцією «Slavic borrowings in Central Romani» запросила професора Карлового університету в Празі Віктора Елшіка (Viktor Elšík) – визнаного фахівця з мови романі.

Аудиторії дослідник запропонував огляд фонологічних, лексичних, семантичних, прагматичних, морфолого-синтаксичних запозичень із різних слов’янських мов, представлених у центральній групі діалектів ромської мови. Говорили про соціальний  дейксис займенників, позицію наголосу в словах, довжину голосних, палаталізацію приголосних і загалом про ступінь «слов’янізації» різновидів центральноромської мови.

В основі дослідження дані лексичних та граматичних описів, раніше не публіковані матеріали польових досліджень кількох сотень місцевих різновидів цієї мови, а також матеріали Лінгвістичного атласу центральної ромської мови.

Нагадаємо: романі – це мова індійського походження, єдина з-поміж європейських і балканських. Сучасна ромська мова являє собою численні діалекти, які зазнали фонетичного, лексичного, морфологічного й синтаксичного впливів тих мов, на території поширення яких живуть роми. Носії ромської мови переважно двомовні: рідну використовують у побуті, міжособистісному спілкуванні, пісенному фольклорі, а в інших випадках переважає панівна мова території, де проживають роми.

Слід сказати, що серед слов’янських мов професор Віктор Елшік розглядає також русинську мову. Зауважимо, що більшість українських мовознавців говорять про масив українських говірок Закарпатської області, а не окрему русинську мову, виокремлення якої часто пов’язують з суто політичними процесами.

На думку доцента кафедри журналістики та філології факультету ІФСК СумДУ Алли Ярової, такий підхід може спричинити хибні висновки,  адже русинська мова – це не що інше, як масив українських говірок Закарпатської області, а не окрема мова.

– Переважна більшість вітчизняних науковців пов’язують виокремлення русинської мови з суто політичними процесами, що загрожують цілісності України, – наголосила вона під час дискусії.

У ній також взяли участь завідувач кафедри славістики Інституту неолінгвістики професор Тільман Бергер (Tilman Berger), професори кафедри Аня Ґатнар (Anja Gattnar), Тетяна Перевозчикова (Tatiana Perevozchikova).