До Школи журналістики СумДУ з мотиваційною лекцією про фотографію завітав Андрій Жидков, професійний фотограф, студент четвертого курсу кафедри журналістики та філології СумДУ, який розповів не тільки про те, як зробити вдалий портрет, а і як досягти своєї мети:

"Ніколи не переставайте розвиватися та не ставте чиюсь думку вище своєї. Так, вони бажають вам добра, але я б не став, тим, ким я є, якби їх послухався."

Цю просту пораду Андрій дав учням нашої Школи. Під час своєї лекції він розповів про кроки, які йому довелося зробити, аби стати успішним фотографом, який вкладає сенс у кожний свій знімок:

"Уперше я почав знімати на фотокамеру "Зеніт" мого батька під час шкільної екскурсії до Києва. Тоді мене запевняли, що навряд чи вийдуть гарні знімки, протe вони все-таки були вдалі. Я настільки пишався ними, що був би не проти, якби їх друкували на листівках. Пізніше моя сім'я придбала Canon. Я почав більше фотографувати, і в цей період мій друг придбав дзеркальну камеру. Я, чесно кажучи, почав йому заздрити, адже в його камері була на той час популярна функція розмивки заднього плану. Ми разом пішли знімати фоторeпортаж з Масляної, в його фотографіях була ця "родзинка" – його фото виділялися, а мої ні. Увечері я в фотошопі замивав задній фон власноруч, на всіх 16 фотографіях, які ми опублікували. Після цього я знайшов за знижкою камеру та почав економити і збирати кошти, але мені все одно не вистачало, адже на той час 4000 грн були не малою сумою, мої батьки не дуже мене підтримували, адже вважали, що це не професія, і немає стількох людей, які б хотіли, щоб їх фотографували. Але під час травневих свят, після того, як ми посадили всю картоплю, мама мені сказала замовляти, яку фотокамеру я хочу, і тоді я був найщасливішою людиною в світі".

Далі Андрій розповів про свій перший досвід зйомки весілля:

"Після того, як ми придбали камеру, я почав тренуватися, я фотографував якомога більше, особливо полюбляв портрети. І ось я почав отримувати прибуток приблизно 50 грн за фотосесію. Тоді я почав слідкувати за тенденціями і мою увагу привернула відеозйомка. Я почав купувати стабілізатори, світло та інші інструменти для зйомки. У цей час мене запросили бути відеографом та фотографом на весілля. Тоді я ще не розумів, наскільки це складно. Я взяв свою сестру з собою і моя робота виглядала так: "Потримай камеру, я познімаю. Дай фотоапарат я сфотографую. Цей ракурс гарний для фото, але не для відео". Я відмовився від цього виду роботи, аджe було складно відредагувати весь матеріал".

Гість школи розповів, що на нього в той час почали впливати роботи інших фотографів і це дало йому поштовх для пошуку чогось нового, створення нових фотопроектів.

Андрій перерахував, що, на його думку, потрібно для створення "шедевру":

• світло ("Завжди повинно бути світло для фотографії. Найкращим є природнє освітлення – сонце. Навіть якщо ви в печері, поманіть людину до джерела світла і зробіть фото");
• ‎емоція та мова тіла;
• ‎композиція;
• ‎компонування кадру;
• ‎колір.

Про свої фото Андрій відзивається так: "Я не можу сказати, що мої фото - шедеври. Звичайно, в мене є неймовірні фото, але є й такі фотосесії, про які хочеться забути. Я б краще охарактеризував свою роботу як кінематографію. Я намагаюся робити не просто фото, а кадри з життя – живі та натуральні".

Учні дізналися, як робити серії фотографій: "Якщо ви робите знімки, ви розповідаєте історію, а історію не викладеш в одній фотографіі. Історія – це декілька знімків, і потрібно розуміти, яку її частину ти вкладаєш в кожну світлину", – спікер ілюстрував свої слова однією з готових серій freedom (http://zhidkov-art.com/portfolio-item/freedom/). – Також у серії повинен бути екшн, ми ідемо до чогось".

Андрій Жидков поділився й тим, як він позиціонує себе у фотомистецтві: "Ми ніколи не приходимо і не кажемо: "Ми фотографи, ми вас будем фоткати". Ми гарно одягаємось (іноді навіть краще за самих наречених, – доповнює Женя, друг Андрія) і намагаємося влитися в компанію. Також особливістю моєї роботи є те, що я ніколи не буду знімати ті весілля, де наречена в пишному платті, адже в ньому нічого не зробиш, та коли є викуп, це суперечить моєму розумінню свята і я не зможу зняти його гарно".

Наостанок гість порадив ніколи не припиняти розвиватися й завжди шукати нові джерела для натхнення і з радістю поділився своїми:

• книга "Жива цифра" Павла Косенка;
• фільми "Втеча з Шоушенка", "Підміна", "Острів проклятих";
• сторінки інших фотографів в Інстаграм – Тімура Шайхутдінова та Олександра Шамаріна.

"Фотограф – це не просте клацання на кнопку фотоапарата, це мистецтво, де головне – не композиція та колір, а справжність людини в кадрі та її емоції. Це і є головна запорука хорошого знімка".

Олександр Середа, Школа журналістики СумДУ